- возячи
- —————————————————————————————во́зячидієприслівникнезмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вивозити — I в ивозити ожу, озиш, док., перех. 1) Возячи, видалити все звідкись за кілька чи багато разів. 2) розм. Забруднити одяг, працюючи, пораючись і т. ін. II вив озити о/жу, о/зиш, недок.; наказ. сп. виво/зь; ви/везти, зу, зеш; мин. ч. ви/віз, везла … Український тлумачний словник
довозитися — I дов озитися иться, недок. Пас. до довозити. II довоз итися ожу/ся, о/зишся, док. 1) Возячи кого , що небудь, зазнати неприємностей. 2) Довго возячись із ким , чим небудь, зазнати неприємностей … Український тлумачний словник
довозитися — дієслово недоконаного виду доставлятися довозитися дієслово доконаного виду возячи або возячись, зазнати неприємностей … Орфографічний словник української мови